91850 v2 Україна: Родючість ґрунтів як запорука стійкості до змін клімату Попередня оцінка потенційних вигод впровадження ресурсозберігаючого сільського господарства FAO INVESTMENT CENTRE DIRECTIONS IN INVESTMENT FAO INVESTMENT CENTRE Україна: Родючість ґрунтів як запорука стійкості до змін клімату Попередня оцінка потенційних вигод впровадження ресурсозберігаючого сільського господарства Turi Fileccia Senior Agronomist, Investment Centre Division, FAO Maurizio Guadagni Senior Rural Development Specialist, World Bank Vasyl Hovhera Economist, Investment Centre Division, FAO with contributions from: Martial Bernoux Soil Scientist, Institut de Recherche pour le Développement (IRD) DIRECTIONS IN INVESTMENT prepared under the FAO/World Bank Cooperative Programme Rome, 2014 © 2014 International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank 1818 H Street NW Washington DC 20433 Telephone: 202-473-1000 Internet: www.worldbank.org This work is a co-publication of The World Bank and Food and the Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). The findings, interpretations, and conclusions expressed in this work do not necessarily reflect the views of FAO, The World Bank, its Board of Executive Directors, or the governments they represent. The World Bank does not guarantee the accuracy of the data included in this work. The boundaries, colors, denominations, and other information shown on any map in this work do not imply any judgment on the part of The World Bank concerning the legal status of any territory or the endorsement or acceptance of such boundaries. The designations employed and the presentation of material in this information product do not imply the expression of any opinion whatsoever on the part of the Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO) concerning the legal or development status of any country, territory, city or area or of its authorities, or concerning the delimitation of its frontiers or boundaries. The mention of specific companies or products of manufacturers, whether or not these have been patented, does not imply that these have been endorsed or recommended by FAO in preference to others of a similar nature that are not mentioned. Rights and Permissions The material in this work is subject to copyright. Because The World Bank and FAO encourage dissemination of their knowledge, this work may be reproduced, in whole or in part, for noncommercial purposes as long as full attribution to this work is given. Any queries on rights and licenses, including subsidiary rights, should be addressed to World Bank Publications, The World Bank Group, 1818 H Street NW, Washington, DC 20433, USA; fax: 202-522-2625; e-mail: pubrights@worldbank.org. Зміст Додатки v Подяка vi Скорочення та абревіатури viii Стислий огляд ix iii Додатки Элементы списка иллюстраций не найдены. Цю доповідь було підготовлено до референдуму, який було проведено в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року; вона охоплює всю територію України; при підготовці цієї доповіді Світовий Банк та Продовольча і сільськогосподарська організація ООН не мали наміру висловлювати будь-які судження з приводу правового або іншого статусу будь-яких спірних територій або наперед визначати остаточний результат розгляду претензій сторін. v ПОДЯКа Цю доповідь було підготовлено групою фахівців Світового банку й Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Діяльність групи координував Мавріціо Ґваданьї (Maurizio Guadagni), старший спеціаліст Світового банку з питань розвитку сільських територій (ECSAR), а очолював групу Турі Філеччья (Turi Fileccia), старший агроном інвестиційного центру ФАО. До складу групи ввійшли Василь Говгера (Vasyl Hovhera), економіст інвестиційного центру ФАО; Марсіаль Берну (Martial Bernoux), ґрунтознавець; Дмитро Приходько (Dmitry Prikhodko), економіст Інвестиційного центру ФАО; Стефанія Мандзо (Stefania Manzo), експерт з питань сільського господарства Інвестиційного центру ФАО; Ростислав Литвин (Rostyslav Lytvyn), кандидат економічних наук; Родіон Рибчинський (Rodion Rybchynski), аналітик; Ана Еліза Бушер (Ana Elisa Bucher), спеціаліст Світового банку з питань змін клімату, а також Сандра Корсі (Sandra Corsi), ґрунтознавець. Рецензування доповіді виконали Еріка Йоргенсен (Erika Jorgensen), економічний радник, PREM, ECA; Адемола Браймо (Ademola Braimoh), старший спеціаліст з питань раціонального використання природних ресурсів, AES, та Ерік Фернандес (Erick Fernandez), радник з питань сільського господарства та розвитку сільських територій, LAC. Група фахівців висловлює свою вдячність за внесок у роботу над дослідженням зазначеним нижче особам. Посадовим особам: Олександрові Сеню, заступникові міністра - керівникові апарату Міністерства аграрної політики та продовольства України; Олександрові Гордієнку, директорові Департаменту інженерно- технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Міністерства аграрної політики та продовольства України. Науковцям: Валерієві Адамчуку, директору Інституту механізації та електрифікації сільського господарства, академіку НААНУ; Тетяні Адаменко, начальнику відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру; Анатолію Балаєву, начальнику кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів Національного університету біоресурсів і природокористування України; Святославу Балюку, директору Інституту ґрунтознавства та агрохімії, академіку НААНУ; Олександрові Доценку, кандидату сільськогосподарських наук, Інститут ґрунтознавства та агрохімії; Миколаєві Косолапу, агроному, Національний університет біоресурсів і природокористування України; Володимирові Кравчуку, директору Українського науково- дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого, академіку НААНУ; Олексієві Кротінову, агроному, Національний університет біоресурсів і природокористування України; Олександрові Круглову, кандидату сільськогосподарських наук, Інститут ґрунтознавства та агрохімії; Аркадію Левіну, експерту, vi Інститут ґрунтознавства та агрохімії; Анатолію Малієнку, начальнику відділу обробітку ґрунту і боротьби з бур’янами ННЦ «Інститут землеробства НААН України»; Денисові Нізалову, кандидату економічних наук, Київська школа економіки; Миколаєві Павлишину, НТУУ «КПІ»; Дмитру Тимченку, кандидату сільськогосподарських наук, Інститут ґрунтознавства та агрохімії; Оксані Тонха, кандидату сільськогосподарських наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України; Романові Трускавецькому, професору, Інститут ґрунтознавства та агрохімії; Віктору Зузі, начальникові дослідної станції Інституту ґрунтознавства та агрохімії. Представникам приватного сектора: Арно де Ла-Салю (Arnaud de La Salle), сільськогосподарське підприємство «АГРО КМР Лтд»; Ользі Дудкіній, старшому агроному холдингу «Агро-Союз»; Володимирові Хоришку, співвласникові та директору холдингу «Агро-Союз»; Алексові Ліссітса (Alex Lissitsa), президенту асоціації «Український клуб аграрного бізнесу; Володимиру Любомському, директору сільськогосподарського підприємства «Аграрне»; Неонілі Мартинюк, відповідальній за міжнародний розвиток холдингу «Агро-Союз»; Сергієві Прокаєву, співвласникові та генеральному директору холдингу «Агро-Союз»; Алану Ренару (Alan Renard), сільськогосподарське підприємство «АГРО КМР Лтд»; Едуардові Романкову, виконавчому директору холдингу «Агро-Союз»; Ігореві Шаблико, директору сільськогосподарських підприємств «Вітер» та «Зоря»; Ігореві Снєгуру, холдинг «Агро-Союз»; Андрієві Воробйову, директору «Грейт Плейнз Україна». vii СКОРОЧЕННЯ ТА АБРЕВІАТУРИ АЕЗ агроекологічні зони  АБП  партнерство в агробізнесі CA або РСГ  есурсозберігаюче (раціональне або ресурсоощадне) р сільське господарство КОЄ катіонообмінна ємність  CGIAR К  онсультативна група з міжнародних сільськогосподарських досліджень CIMMYT Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці EEA  Європейське агентство з питань довкілля EXW франко-завод (з території продавця)  ФАО  Продовольча і сільськогосподарська організація ООН FSRP Програма реструктуризації продовольчих систем  FSU або колишній СРСР колишній Союз Радянських Соціалістичних Республік  МЗЦ Моделі загальної циркуляції ГЕФ  Глобальний екологічний фонд GFDL Лабораторія геофізичної гідродинаміки  GHG або ПГ парникові гази  GISS Інститут космічних досліджень імені Годдарда IPPC або МГЕЗК Міжурядова група експертів з питань змін клімату IRR або ВНД внутрішня норма доходності  Мінагрополітики Міністерство аграрної політики та продовольства України НААНУ Національна академія аграрних наук України  НУБІП Н  аціональний університет біоресурсів і природокористування України NPV або ЧПВ чиста поточна вартість  ЄСП єдиний сільськогосподарський податок  SOM або ОРҐ  органічна речовина ґрунту ІҐА Інститут ґрунтознавства та агрохімії УГМЦ або Укргідрометцентр  Український гідрометеорологічний центр UNFCCC  амкова Конвенція Організації Об’єднаних націй про Р зміну клімату USDA Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки WRB Світова довідкова база ґрунтових ресурсів viii Україна: Родючість ґрунтів має забезпечити стійкість до змін клімату Стислий огляд Конкурентною перевагою сільського господарства України є винятково сприятливі агроекологічні умови та вигідне географічне положення. Завдяки своїм чорноземам, які мають виняткові агрономічні показники, Україна здобула славу житниці Європи. Третина світового запасу родючих чорноземних ґрунтів, на які припадає більше половини ріллі в Україні, розмаїття кліматичних зон і сприятливі режими температури та вологості створюють привабливі умови для вирощування великої кількості культур, зокрема, зернових та олійних. Безпосередня близькість України до великих сусідніх ринків що зростають (Російської Федерації та Європейського Союзу), й доступ до глибоководних портів на Чорному морі забезпечують безпосередній доступ до світових ринків і, зокрема, великих імпортерів зерна на Близькому Сході та в країнах Північної Африки. Ерозія, викликана обробітком ґрунту, загрожує збереженню порівняльних переваг і конкурентоспроможності рослинництва в Україні. Чорноземні ґрунти з роками деградували внаслідок незадовільної організації землекористування та ерозії. За оцінками, внаслідок ерозії в Україні1 за рік втрачається більш ніж 500 млн тонн ґрунту, що призводить до втрати родючості ґрунтів на території 32,5 млн гектарів земелью. Такі втрати можна оцінити в близько 5 млрд доларів США в перерахунку на живильні речовини. При цьому країна втрачає у великих кількостях свій основний виробничий актив у сфері сільського господарства — ґрунти. Вартість еродованих ґрунтів щороку становить близько однієї третини валового внутрішнього продукту (ВВП) в сільському господарстві. Це означає, що з кожного долара створеної в сільському господарстві доданої вартості, внаслідок ерозії втрачається третина; на кожну тонну вирощеного зерна припадає десять тонн еродованих ґрунтів2. Ерозія ґрунтів є головним чинником, що загрожує знищенням порівняльних переваг рослинництва в Україні. Ерозія ґрунтів призводить і до інших втрат: зокрема, замулювання річок, гаваней і водосховищ (які живлять гідроелектростанції).Оскільки зроблені вище оцінки є усередненими на загальнодержавному рівні, то проблема є ще 1 Джерело: офіційні статистичні дані Мінагрополітики. Ця оцінка ґрунтується на результатах двох польових досліджень державних земель України (на той час УРСР), проведених у 1961 та 1985 роках. У 2006 році доктор Булигін оцінив обсяг ерозії в 760 млн тонн на основі гідромеханічної моделі ерозії ґрунтів, побудованої на основі середньозважених значень довжини стоку, схилів, вразливості ґрунту до ерозії та агротехнічних параметрів. У цій доповіді прийнято більш консервативну оцінку в розмірі 500 млн тонн. 2 За оцінками групи, річний обсяг ерозії становить 500 млн тонн, а середній обсяг виробництва зернових та олійних культур становить 49,8 млн тонн (середні показники за 2006-2012 роки, джерело - FAOSTAT). ix гострішою в окремих місцевостях, зокрема, на південному сході країни, де ерозія ґрунту призвела до опустелювання. Наявні дані вказують на прискорення інтенсивності ерозії та обумовленої нею втрати родючості ґрунтів. Втрати родючості ґрунтів неминуче ведуть до зростання собівартості виробництва польових культур, вимагаючи додаткових ресурсів для підтримання продуктивності (наприклад, застосування додаткових добрив для збереження врожайності). Процеси деградації ґрунтів, пов’язані з ерозією, тягнуть за собою чимало взаємопов’язаних проблем. Органічна речовина працює як клей, що утримує частинки ґрунту разом і поліпшує його структуру. Таким чином, органічна речовина підвищує опірність ґрунту до механічних пошкоджень типу тих, що викликані падінням дощу або колесами сільськогосподарської техніки. Саме тому родючі ґрунти з підвищеним вмістом органічних речовин є менш схильними до ерозії або ущільнення, й мають високі показники інфільтрації. Органічні речовини також підвищують здатність ґрунту утримувати воду. Втрата органічної речовини призводить до зниження водоутримуючої здатності ґрунту, котра завжди відіграє важливу роль, а особливо в сухі роки. Протягом останніх 15 років інтенсивність та періодичність посух в Україні зросла у зв’язку зі змінами клімату. Посухи тепер трапляються в середньому раз на три роки, що призводить до падіння врожайності польових культур. Очікується, що це явище в найближчому майбутньому загострюватиметься внаслідок змін клімату та прогнозованого зростання кількості екстремальних погодних явищ. Наслідки змін клімату є ще більш вираженими в деяких із найпродуктивніших регіонів країни (у степовій зоні на півдні України). Саме в цьому регіоні вирощується 50% українського зерна. Парадоксально, але висока сільськогосподарська якість українських ґрунтів та поширене уявлення про притаманну їм стійку родючість затягують вжиття мір для того щоб виправити ситуацію поклавши край деградації ґрунтів, та розпочати їх відновлення. Оскільки нічого не робилося, витрати на припинення деградації ґрунтів стрімко зростають, а в деяких регіонах ґрунти деградували такою мірою, що тепер їх відновлення обійдеться дуже дорого. Добре відомо, що основною рушійною силою ерозії ґрунтів є надмірний обробіток ґрунту. Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) повністю це усвідомлює та відносить до пріоритетів своєї діяльності запобігання ерозії та застосування ресурсоощадних технологій. Українські ґрунтознавці та вчені, незважаючи на обмежені ресурси та засоби, спрямовують свою роботу на припинення ерозії ґрунтів та відновлення їх родючості, включаючи запобігання очікуваним негативним наслідкам змін клімату. Селяни змушені обмежувати свої виробничі витрати, щоб зберегти свою конкурентоспроможність на глобальному ринку й розпочали x Україна: Родючість ґрунтів має забезпечити стійкість до змін клімату впровадження ресурсоощадних стратегій і новаторських технологій обробітку ґрунтів на зразок мінімального обробітку. Значне поширення технологій мінімального обробітку протягом останнього десятиріччя є підтвердженням значних зусиль, спрямованих на здійснення перемін. Це є кроком у правильному напрямку, який уже приніс низку важливих результатів. Водночас, технологія мінімального обробітку сама по собі лише частково запобігає ерозії ґрунтів та втраті ними родючості. Технологія раціонального сільського господарства (РСГ) без обробітку є більш екологічним та ефективним методом кліматично оптимізованого сільського господарства (КОСГ), що сприяє зменшенню ерозії ґрунтів, збереження їх родючості та зміцнення їх стійкості до посухи,3 і суттєво зменшує собівартість виробництва за рахунок зведення споживання палива до мінімуму4. РСГ на даний час уже успішно застосовується в Казахстані, де за підтримки з боку Світового банку, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Міжнародного центру поліпшення кукурудзи та пшениці (CIMMYT, 1 із 15 міжнародних центрів досліджень у галузі сільського господарства, що входять до складу Консультативної групи з міжнародних сільськогосподарських досліджень [CGIAR]), було поступово впроваджено цю технологію, яка у 2012 році застосовувалася на 1,85 млн га й робила значний внесок у підвищення продуктивності та захист довкілля5. Протягом останніх десяти-дванадцяти років низка прогресивних сільськогосподарських підприємств України, які працюють на міжнародному рівні, успішно запровадили технології раціонального сільського господарства приблизно на 2% ріллі в країні (головним чином, у зоні степу). Водночас, ця діяльність ведеться надто розпорошено для того, щоб заохотити її наслідування. Хибні уявлення, пов’язані з адаптацією технології РСГ, на зразок віри в непридатність українських ґрунтів для застосування технології, перешкоджають її широкому впровадженню. Для сприяння обміну знаннями щодо належного застосування цієї технології та забезпечення її ефективності необхідно вдосконалити взаємодію між дослідниками в цій сфері. Водночас, наростає хвиля змін, що супроводжується справжньою професійною цікавістю з боку сільськогосподарських підприємств. Її слід заохочувати та використовувати. У випадку виділення ресурсів та реалізації конкретних ініціатив у сфері розвитку є цілком імовірним поступове розгортання впровадження цієї технології у великих масштабах, починаючи з зони степу, де проблеми ерозії є найгострішими. 3 Див. розділ «Родючість ґрунтів та стійкість до зміни клімату». 4 Див. Додаток 7. 5 Див. http://www.eastagri.org/publications/pub_docs/Info%20note_Print.pdf та http://www.worldbank.org/en/results/2013/08/08/no-till-climate-smart-agriculture- solution-for-kazakhstan. xi За підтримки з боку Світового банку ФАО здійснила першу спробу аналізу з метою кількісної оцінки тієї користі, яку широкомасштабне впровадження технологій РСГ могло б принести Україні. Попередня оцінка на рівні країни вказує на суттєву величину потенційного ефекту на різних рівнях: в окремих господарствах, по всій країні та в цілому світі. Річний ефект на національному рівні, який потенційно може принести впровадження технологій РСГ / безорного обробітку на 17 млн гектарів земель, може досягти 4,4 млрд доларів США або 34% ВВП в сільському господарстві, й майже повністю припинити щорічне зменшення природного капіталу на 5 млрд доларів США внаслідок ерозії ґрунтів (без урахування глобальної користі для довкілля та продовольчої безпеки). Потенційний ефект від реалізації трьох різних сценаріїв представлено в поданій нижче таблиці. У поданій вище таблиці представлено приблизну оцінку очікуваного ефекту від широкомасштабного впровадження РСГ в Україні. Ці оцінки, в яких враховано ефект, досягнутий там, де РСГ вже впроваджено, ґрунтувалися на таких припущеннях: • Потенційні площі оцінювалися з урахуванням технічних та організаційних можливостей, типів ґрунтів і культур. У короткостроковій перспективі (в найближчі кілька років) РСГ потенційно може охопити близько 3 млн гектарів зони степу (в сільськогосподарських підприємствах площею від 4 тисяч гектарів і більше). У зоні степу в середньостроковій перспективі (від шести до десяти років) цю технологію можна буде застосувати на 9 млн гектарах земель (всі землі зони степу, придатні для застосування цієї технології). Врешті-решт, можна спрогнозувати й поступове поширення технології на зону лісостепу. Таким чином, у довгостроковій перспективі на технології РСГ буде переведено загалом 17 млн гектарів. Оцінки було одержано шляхом множення середньостатистичного ефекту від впровадження РСГ у розрахунку на гектар на площі потенційного впровадження цієї технології. • Приріст чистого доходу на рівні сільськогосподарського підприємства є функцією зниження витрат на паливо та механізацією, підвищення врожайності в довгостроковій перспективі (після зниження врожайності впродовж перших років після впровадження технології), збільшення інвестиційних витрат на придбання нової сільгосптехніки та повільніша амортизація цієї техніки, збільшення витрат на гербіциди та добрива протягом перших років впровадження технології. • Ефект на національному рівні за межами сільськогосподарських підприємств оцінювався як функція додаткового ефекту на національному рівні на основі таких припущень: (1) зниження мінливості обсягів виробництва сільськогосподарських культур з впровадженням технологій РСГ та безорного обробітку принесе користь трейдерам і посередникам (в розмірі додаткового обсягу виробництва з урахуванням різниці між цінами експортної продукції xii Україна: Родючість ґрунтів має забезпечити стійкість до змін клімату Таблиця 1: Україна: Потенційний ефект від впровадження ресурсозберігаючого сільського господарства Ефект від Ефект від Ефект від впровадження впровадження впровадження на 3 Рівень Тип На 1 га на 9 млн га на 17 млн га млн га (середньострокова (довгострокова (короткострокова перспектива) перспектива) перспектива) Річний ефект на рівні 136 окремих Приріст чистого 0,41 млрд доларів 1,23 млрд доларів 2,31 млрд доларів доларів сільськогосподарських доходу США США США США підприємств Додатковий ефект за межами сільського 123 Річний ефект 0,37 млрд доларів 1,11 млрд доларів 2,10 млрд доларів господарства та долари на національному рівні США США США додаткова величина США родючості ґрунтів 259 0,8 млрд доларів 2,3 млрд доларів 4,4 млрд доларів Усього, ефект на національному рівні доларів США США США США Частка ВВП в сільському господарстві 6% 18% 34% Підвищення продовольчої безпеки (додаткова кількість людей, що одержують 2,4 особи 5,4 млн осіб 16,1 млн осіб 30,4 млн осіб харчування впродовж Річний ефект посушливих років, на глобальному рівні негрошовий ефект) 1,5 млн 8,3 млн 4,4 млн (еквівалентно 0,5 тонн (еквівалентно (еквівалентно Зменшення викидів викидам 0,9 млн CO2 на рік викидам 0,3 млн викидам 1,7 млн автомобілів) автомобілів) автомобілів) Інвестиції в сільськогосподарську 200 Сукупний обсяг 0,6 млрд доларів 3,4 млрд доларів техніку та гербіциди, доларів 1,8 млрд доларів США інвестиційних потреб США США а також дослідження США та підтримку та цінами виробників сільськогосподарської продукції; та (2) зниження ерозії ґрунтів на 75%6, з оцінкою за вартістю невтрачених живильних речовин (азоту, фосфору та калію). Ефект за межами сільського господарства у формі зниження замулювання річок та зниження обсягів імпорту палива у складі ефекту на національному рівні не враховувались. • За даними доповіді «Показники розвитку світу» середній ВВП в сільському господарстві України у 2008-2012 роках становив 11,8 млрд доларів у поточних цінах. • Підвищення рівня продовольчої безпеки оцінювалося за збільшенням постачання зернових культур на основі середньорічного споживання зернових культур у розмірі 130 кг зерна на душу населення на рік. • Секвестрація (зв’язування) вуглецю оцінювалася на основі глобальних оцінок рівнів зв’язування вуглецю в ґрунті7, визначених Міжурядовою групою експертів з питань змін клімату (МГЕЗК) у 2007 році - див. додаток 6). 6 Це значення було обране на основі міжнародного досвіду. 7 Річний ефект у розмірі 0,33 тонни в еквіваленті CO2 на гектар на рік (середнє значення 0,15 тонни в еквіваленті CO2 на гектар на рік для прохолодної сухої зони та 0,51 тонни в еквіваленті CO2 на гектар на рік для прохолодної вологої зони), пов’язаний зі зв’язуванням вуглецю в ґрунті, + 0,16 тонни в еквіваленті CO2 на гектар на рік від уникнення спалення палива. xiii Хоча кліматичні умови України є загалом сприятливими, суттєву загрозу для сільського господарства становить мінливість клімату, посилення якої, як очікується, супроводжуватиме зміни клімату. Мінливість сільськогосподарського виробництва пов’язана з високим рівнем залежності від природних опадів, оскільки зрошуванням забезпечено лише 2% ріллі. І хоча декілька кліматичних моделей вказують, що потепління клімату загалом буде сприятливими для сільського господарства України, територіальний розподіл позитивного ефекту від потепління навряд чи виявиться рівномірним. Зростання температур може справити певний позитивний вплив на більш прохолодні та вологі регіони на півночі України. Але на півдні, де зосереджено найродючіші чорноземи, а обмежувальним чинником є наявність води, зростання температур та збільшення мінливості опадів, як очікується, призведе до збільшення кількості посух і справить на сільське господарство негативний вплив. Ерозія ґрунтів загострює наслідки мінливості клімату, а несприятливі погодні умови посилюють ерозію ґрунтів. Цей взаємний зв’язок, як очікується, стане додатковою загрозою для родючості ґрунтів в Україні та стійкості країни до наслідків кліматичних змін. Зміни клімату, як очікується, призведуть до збільшення кількості, підвищення інтенсивності, охоплення та тривалості екстремальних погодних та кліматичних явищ (IPCC 2012). Екстремальні кліматичні явища на зразок посух, на зміну яким приходять проливні дощі, справлятимуть, як очікується, негативний вплив на сільське господарство й вестимуть, зокрема, до посилення ерозії ґрунтів. Родючі ґрунти з високим вмістом органічних речовин є більш стійкими до вітрової та водної ерозії, ніж неструктуровані ґрунти з низьким вмістом органіки. Проливні дощі посилюють водну ерозію, тоді як сухі ґрунти стають більш вразливими до вітрової ерозії. Продуктивність сільського господарства залежить від природних опадів і температур, які виявляють значну мінливість від року до року та в різні пори року. Очікується, що зміна клімату призведе до посилення вже й без того високої мінливості сільськогосподарського виробництва та справить негативний вплив на продовольчу безпеку. Висока мінливість виробництва в Україні може вплинути на глобальну торгівлю та мінливість цін на світовому ринку. Посуха 2009 року та пов’язана з нею втрата майже 30 відсотків врожаю пшениці в Україні стала важливою причиною зростання цін на продовольство в глобальному масштабі. Більшість прогнозів майбутнього клімату побудовано на моделях загальної циркуляції (МЗЦ), котрі вказують на загальне збільшення кількості опадів у регіоні. Водночас, оцінки потенційного впливу цих змін на сільське господарство є суперечливими. Різниця між оцінками вказує на брак надійного аналізу клімату з точки зору сезонної мінливості, хронології, базових рівнів та загальної оцінки діапазону xiv Україна: Родючість ґрунтів має забезпечити стійкість до змін клімату результатів застосування кліматичних моделей із відповідною невизначеністю, яка ускладнює інтерпретацію прогнозних наслідків. З огляду на це треба визнати притаманну цим моделям невизначеність у тому, що стосується прогнозування наслідків зміни клімату. Додаткові дослідження з моделювання8 вказують на те, що сільське господарство на напівпосушливому півдні України може постраждати внаслідок значного підвищення періодичності посух попри можливе підвищення сільськогосподарського потенціалу. Рисунок 1: Клімат в Україні змінюється, 1961-2012 роки 2.5 2 1.5 1 0.5 0 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 -0.5 -1 -1.5 -2 Джерело: портал Світового банку з питань змін клімату Слід дуже обережно підходити до будь-якого прогнозування зростання обсягів сільськогосподарського виробництва у випадку змін клімату, якщо в цих прогнозах не враховуються інші соціально-економічні чинники на кшталт деградації земель, забезпечення доступу до поліпшеного насіння тощо.9 Розширення кліматичних зон, придатних для сільського господарства, не обов’язково має означати, що місцеве населення, котра на даний час працює в інших секторах, шукатиме нових можливостей саме в сільському господарстві або виявиться готовим змінити практику ведення сільського господарства на зразок користування поліпшеними видами насіння, що користуються популярністю на ринку. З другого боку, зниження продуктивності внаслідок зростання посушливості на півдні України може призвести до втрати людського капіталу, якщо кваліфіковані фермери будуть змушені перейти до іншої діяльності. Оцінка вразливості людей та їх здатності адаптуватися до кліматичних змін має стати ключовою складовою сільськогосподарської політики. Адаптація, зокрема, у формі масштабної реалізації заходів зі збереження ґрунтів та вод (наприклад, безорний обробіток), впровадження сортів рослин, стійких до посухи, та розвиток зрошення мають ключове значення для зміцнення стійкості до змін клімату та продовольчої безпеки. 8 Alcamo et al. (2007) та Dronin and Kirilenko (2008). 9 Lioubimtseva, 2010. xv Заходи, які пропонується вжити Нижче представлено перелік заходів, які пропонується вжити. Деякі з них потребують додаткового фінансування. Якщо взяти до уваги глобальний ефект, що його можуть принести заходи, які пропонується вжити, то існує кілька джерел міжнародного фінансування, на які може претендувати Україна. Зокрема, Україна має право на одержання грантів від Глобального екологічного фонду (ГЕФ) та від Фонду адаптації. ГЕФ розпочне новий період фінансування в липні 2014 року (ГЕФ-6), а обсяг коштів, на які може претендувати Україна, становить 17,4 млн доларів США для розв’язання проблем, пов’язаних зі зміною клімату та 2,9 млн доларів США для боротьби з деградацією земель. Співробітництво з ГЕФ передбачає участь у фінансуванні, котра, як мінімум, учетверо має перевищувати розмір гранту ГЕФ. Фондом адаптації для України передбачено грант у розмірі до 10 млн доларів США. Фонд адаптації фінансував здійснення інвестицій в адаптацію сільського господарства в багатьох країнах за напрямками, розглянутими вище: (i) Перевірка попередніх оцінок: Було б бажано доповнити цю попередню оцінку більш детальним дослідженням за такими напрямками, як підвищення продуктивності у сфері сільського господарства; економічний та екологічний аналіз з порівнянням технологій; оцінка потенціалу ринку сільськогосподарської техніки; оцінка впливу ерозії на системи річок та замулювання. (ii) Земельний ринок: зміцнення впевненості в довгостроковому цільовому призначенні земель має стати для фермерів, які користуються ріллею, стимулом для здійснення інвестицій у підвищення родючості ґрунтів. (iii) Сільськогосподарські технологічні/консультаційні послуги: розробка програми надання сільськогосподарських технологічних/ консультаційних послуг для розв’язання проблем родючості ґрунтів. Фінансові послуги: розгляд можливостей розробки програми (iv) спрощення доступу до фінансових ресурсів для тих фермерів, які вкладають кошти у впровадження екологічних підходів на зразок раціонального сільського господарства. Робота у сфері страхування сільськогосподарської продукції, спрямована на те, щоб сільськогосподарським виробникам, які впроваджують технології РСГ, не доводилося сплачувати підвищені страхові премії. (v) Управління ризиком: робота з науковою та сільськогосподарською спільнотою над підвищенням якості прогнозування потенційних наслідків змін клімату для сільського господарства, диференціацією ризиків та опрацюванням підходів до адаптації для різних агроекологічних зон. Продовольча безпека: зміцнення стимулів для запровадження (vi) технологій, що підтримують родючість ґрунтів та сприяють зменшенню мінливості сільськогосподарського виробництва (на зразок РСГ з безорним обробітком). Потенційні позитивні ефекти, представлені в цій роботі (таблиця 1) та ризики, пов’язані зі зміною клімату, мають стати потужним стимулом для активізації роботи над підвищенням родючості ґрунтів та зміцненням стійкості до змін клімату. xvi Please address questions and comments to: Investment Centre Division Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO) Viale delle Terme di Caracalla – 00153 Rome, Italy investment-centre@fao.org www.fao.org/investment/en Report No. 9 – June 2014